Metis Finanse | Spółka doradztwa podatkowego

З 1 січня 2026 року підприємці із сектора мікро-, малого та середнього бізнесу зможуть простіше користуватися пільговими правилами амортизації нежитлових будівель та споруд. Унесення змін до законів про податок на доходи фізичних та юридичних осіб спрощує умови застосування індивідуальних ставок амортизації шляхом відмови від одного з дотеперішніх критеріїв, що кваліфікували інвестицію для отримання пільги.

На підставі внесення змін до Закону про податок на доходи фізичних осіб та Закону про податок на доходи юридичних осіб від 7 листопада 2025 року, з 1 січня 2026 року набрали чинності зміни, які спрощують застосування прискореної амортизації нежитлових будівель та споруд.

Згідно з ст. 22j п. 7 PIT та ст. 16j п. 7 CIT: Платники податків, які є мікро-, малими або середніми підприємцями у розумінні положень Закону від 6 березня 2018 року «Закон про підприємців», можуть індивідуально встановлювати амортизаційні ставки для створених власними силами основних засобів, що є нежитловими будівлями (приміщеннями) та спорудами, віднесеними до 1 і 2 групи Класифікації, які вперше внесені до обліку основних засобів та нематеріальних активів відповідного платника податків, якщо цей основний засіб розташований на території ґміни, яка знаходиться у повіті або місті на правах повіту, де середній рівень безробіття становить щонайменше 120% від середнього рівня безробіття по країні.

У чому полягає прискорена амортизація?

Прискорена амортизація — це спосіб обліку основних засобів, який дозволяє віднести більшу частину їхньої вартості до витрат, що зменшують об'єкт оподаткування (koszty uzyskania przychodów), уже в перші роки використання. На відміну від лінійної амортизації, де відрахування є рівномірними, вона дозволяє швидше списати понесені інвестиційні витрати. Це рішення може застосовуватися як для потреб бухгалтерського обліку, так і для податкових розрахунків. Завдяки вищим амортизаційним відрахуванням у початковий період підприємець може знизити поточні податкові зобов'язання та покращити фінансову ліквідність.

Сутність прискореної амортизації полягає в застосуванні правил, які дозволяють швидше списати початкову вартість основного засобу, ніж у разі використання стандартних амортизаційних ставок. На практиці використовуються насамперед два рішення.

Першим із них є дегресивний метод, за якого найбільші відрахування здійснюються на початку періоду використання основного засобу, а їхня величина поступово зменшується в міру зменшення його залишкової вартості.

Другим рішенням є застосування підвищених амортизаційних ставок. У цьому випадку відрахування залишаються здебільшого рівномірними, однак увесь період амортизації скорочується завдяки застосуванню вищої ставки, ніж передбачена в основному переліку амортизаційних ставок.

Застосування прискореної амортизації дозволяє підприємцям швидше повернути економічну вартість понесених інвестиційних витрат. Це рішення може полегшувати фінансування нових інвестицій, покращувати поточні грошові потоки та зменшувати податковий тягар у початковий період використання основного засобу.

Що змінюється з 2026 року?

До кінця 2025 року можливість застосування індивідуальних амортизаційних ставок мікро-, малими та середніми підприємцями залежала від виконання двох локалізаційних умов. Пільга охоплювала будівлі та споруди, створені власними силами, що відносяться до 1 і 2 груп Класифікації основних засобів, за умови, що інвестиція реалізовувалася на території ґміни:

розташованої в повіті або місті на правах повіту, де середній рівень безробіття становив щонайменше 120% від середнього рівня безробіття по країні, а також
у якій показник заможності був нижчим за 100% від середнього показника для всіх ґмін або міст на правах повіту, що щорічно визначається шляхом оголошення міністра, відповідального за питання публічних фінансів.

На практиці це означало необхідність проведення платником податків двох окремих аналізів: перевірки рівня безробіття в даному повіті та верифікації показника податкових доходів ґміни. Другий із цих елементів часто оцінювався як найпроблематичніший, оскільки вимагав звернення до щорічних оголошень та інтерпретації фінансових даних органів місцевого самоврядування.

Унесення змін змінює цю модель. З 1 січня 2026 року законодавець відмовляється від критерію заможності ґміни, залишаючи виключно умову щодо рівня безробіття. Це означає, що для застосування прискореної амортизації буде достатньо встановити, чи розташована будівля або споруда на території ґміни, що знаходиться в повіті або місті на правах повіту, де середній рівень безробіття досягає щонайменше 120% від середнього по країні.

Зміна не змінює характеру пільги — вона й надалі має підтримувати інвестиції, реалізовані в регіонах зі складнішою економічною ситуацією. Однак спрощується процедура перевірки умов, що має збільшити доступність цього рішення для підприємців, які планують нові інвестиції. Варто підкреслити, що до інвестицій, охоплених нормами, які діяли до кінця 2025 року, як і раніше, застосовуються обидві умови сукупно. Лише інвестиції, що відповідають вимогам, визначеним після 31 грудня 2025 року, зможуть скористатися спрощеними правилами, основаними виключно на критерії безробіття.

Наслідки змін у податках PIT та CIT

Скасування обов'язку перевірки показника заможності ґміни — з 1 січня 2026 року підприємець більше не буде зобов'язаний перевіряти, чи залишається показник податкових доходів даної ґміни нижчим за середній по країні. Таким чином усунуто один із найбільш формалізованих елементів процедури.
Збереження критерію щодо рівня безробіття — як і раніше, необхідно буде встановити, чи розташована інвестиція в ґміні, що знаходиться на території повіту або міста на правах повіту, де середній рівень безробіття досягає щонайменше 120% від середнього рівня безробіття по країні.
Відсутність змін щодо кола уповноважених суб'єктів — скористатися пільговими правилами амортизації надалі зможуть виключно підприємці, які мають статус мікропідприємця, малого підприємця або середнього підприємця у розумінні положень Закону про підприємців.
Незмінний обсяг основних засобів, охоплених пільгою — спрощені правила амортизації надалі стосуються лише нежитлових будівель, приміщень та споруд, що відносяться до 1 і 2 груп Класифікації основних засобів.
Збереження вимоги первинного внесення основного засобу до обліку — пільга охоплює виключно основні засоби, створені платником податків власними силами, які вперше були внесені до його обліку основних засобів та нематеріальних активів.

Переваги та виклики для платників податків

Спрощення правил застосування прискореної амортизації слід оцінити позитивно з точки зору підприємців, які планують нові інвестиції. Відмова від обов'язку перевіряти показник заможності ґміни зменшує формальності та скорочує процес визначення того, чи підпадає дана інвестиція під пільгові правила амортизації. На практиці платник податків концентруватиметься насамперед на оцінці локалізації інвестиції за рівнем безробіття, без необхідності аналізувати додаткові дані, що публікуються публічною адміністрацією.

Простіший доступ до пільги може збільшити зацікавленість у реалізації інвестицій у регіонах із менш сприятливою ситуацією на ринку праці. Для підприємців це означає можливість швидшого віднесення інвестиційних витрат до витрат, що зменшують об'єкт оподаткування (koszty uzyskania przychodów), що може покращити фінансову ліквідність та обмежити податкові зобов'язання у початковий період використання основного засобу. У свою чергу, для ґмін та міст на правах повіту, що підпадають під законодавчий критерій безробіття, нові рішення можуть стати додатковим імпульсом для залучення інвесторів та підтримки розвитку місцевого підприємництва.

Незважаючи на спрощення норм, застосування пільги надалі вимагає ретельного аналізу виконання решти законодавчих умов. Насамперед підприємець повинен перевірити, чи має він статус мікро-, малого або середнього підприємця, оскільки виключно ця група суб'єктів має право використовувати індивідуальні амортизаційні ставки.

Важливе значення має також правильна кваліфікація основного засобу. Пільга охоплює не всі об'єкти нерухомості, що використовуються в господарській діяльності, а лише нежитлові будівлі, приміщення та споруди, зазначені в нормативно-правових актах і віднесені до відповідних груп Класифікації основних засобів. Також не можна оминати питання належного визначення локалізації інвестиції. Після змін вирішальне значення має відповідність законодавчому порогу середнього рівня безробіття в повіті або місті на правах повіту. Помилкова оцінка цього критерію може призвести до безпідставного застосування пільгової амортизаційної ставки.

Особливої уваги вимагають також інвестиції, розпочаті до 1 січня 2026 року. У таких випадках необхідно проаналізувати перехідні положення та встановити, яка саме подія — отримання дозволу на будівництво, завершення процедури повідомлення (zgłoszenie) чи первинне внесення основного засобу до обліку — є вирішальною для можливості застосування нових правил. Правильне визначення цих дат матиме ключове значення для оцінки того, чи підпадає інвестиція під дотеперішні, чи вже під спрощені правила амортизації.

Підсумок

Унесення змін, що діє з 1 січня 2026 року, є насамперед спрощенням правил використання прискореної амортизації. Скасування критерію заможності ґмін усуває один із найпроблематичніших елементів процедури, залишаючи основною умовою розташування інвестиції на території з підвищеним рівнем безробіття.

Хоча пільга надалі має обмежений характер і доступна виключно для підприємців із сектора МСБ (MŚP), які реалізують визначені будівельні інвестиції, нове рішення може збільшити її практичне застосування. Підприємці, які планують будівництво нежитлових об'єктів, повинні, однак, щоразу перевіряти виконання всіх законодавчих вимог та належним чином документувати право на застосування індивідуальної амортизаційної ставки.

Правова основа:

Закон від 7 листопада 2025 року про внесення змін до Закону про податок на доходи фізичних осіб та Закону про податок на доходи юридичних осіб (Законодавчий вісник, поз. 1817).

Закон від 26 липня 1991 року про податок на доходи фізичних осіб (однорідний текст: Законодавчий вісник за 2026 рік, поз. 592 зі змінами).

Закон від 15 лютого 1992 року про податок на доходи юридичних осіб (однорідний текст: Законодавчий вісник за 2026 рік, поз. 554 зі змінами).